Записки українського самашедшого (Ліна Костенко) книга, цитаты

Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Імпульси нашої пристрасті не в пекучих кодах еротики, не в топографії ерогенних зон, а в нерозгаданих таємницях психіки.

Я надійна одиниця електорату, по таких, як я, ще не одна мавпа видереться на верхні гілки влади.

Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.

І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим, отже, завжди є люфт для надії.

Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.

Час неосяжний, коли він категорія ВІЧНОСТІ.

Добре людям, які проходять повз факти. А я проходжу крізь них.

Несвідомі власної несвідомості.

САМЫЕ ПОПУЛЯРНЫЕ ТЕМЫ жадность жажда жалость жара желание железо желудок жена женщина жертва жестокость животное животные жизненно жизненное зависимость зависть завтра завтрак заключённый закон замок занятие запах запрет зарплата заря заслуга защита звезда звонок здоровье земля зеркало зима зло злоба злодей злость змея знакомство знакомый знание значение золото зрелище зрелость зрение зритель зуб